:::СКІФ Плюс:::Бібліотека:::Гутірки OnLine:::Наші автори:::Поспілкуємось:::

Подорож у Німеччину і назад за 14 днів (07.07-20.07.03): Дніпропетровськ - Варшава - Хамельн - Ганновер - Бремен - Бад-Пермонт - Боденвердер - Гамбург - Берлін - Дніпропетровськ

Цей нарис повідає вам про те, як наша родина в кількості двох з половиною людин у складі групи скаутів і не дуже зробила захоплюючу подорож із Дніпропетровська в Дніпропетровськ проїздом через Польщу і Німеччину.

Усі почалося з того, що неймовірно непосидючий і життєрадісний президент скаутского клуба "Скіф" в особі Уляни Володимирівни Рожко запропонувала нам зробити захоплюючий круїз на комфортабельному автобусі ЛАЗ убік Західної Європи, на батьківщину пива. Відвідування з неофіційним візитом якої-небудь західно-європейської країни було давньою нашою мрією, особливо зважаючи на те, що півтора з нас не було за кордоном узагалі. Тому, не барячись ні місяця, ми погодилися. Опускаючи подробиці попередньої організації й одержання віз, ми перенесемося в той самий комфортабельний ЛАЗ, у якому зібрався по-справжньому чудовий колектив. Тому що поїздка проходила під крилом скаутской організації, у нашій команді з 29 чоловік виявилося цілих 5 її членів, що заразили всіх навколишніх дружностью і веселощами. Раннім недільним ранком наш вояж почався. Як і планувалося, у дорозі ми провели дві доби. Дорога лежала через сусідську Польщу. Оскільки в Німеччині раніш зазначеної у візі дати нас не чекали, ми зробили досить тривалу зупинку у Варшаві. Бажаючи потрапити в Євросоюз, поляки завзято намагаються видати себе за західноевропейців - поховали кудись усе сміття, залатали дороги і додали аэродинамичну форму трамваям. Однак у центрі Варшави піднімається будинок у стилі сталінського класицизму, подарунок "великого брата", що не сховаєш. А зовсім поруч причаїлося старе місто зі своїми затишними будиночками (як виявилося пізніше, зовсім не схожими на німецькі). А на наступне ранок ми були вже в пункті нашого призначення - місті Хамельн. Нас відвезли в табір-кемпінг на окраїні міста, що став нашим пристановищем до самого від'їзду. Він був розташований на березі невеликого озера, на якому водилися качки, лисухи, гусаки, лебеді і яке до того ж кишіло рибою. Узагалі до достатку риби у всіх водоймах ми незабаром звикли - у Німеччині рибу можна ловити тільки після проходження курсів і одержання спеціальних прав. Ми розбили намети в самому кінці табору, за живоплотом.

Удень ми познайомилися з людиною, що усіх нас запросив - самим XXX Гогулинским. І в той же день у нас була перша екскурсія - Хамельн. Це місто знамените тим, що саме звідси родом щуролов, що, граючи на сопілочці, вивів з міста пацюків і утопили їх у ріці (його подвиг повторив Нільс з відомого мультфільму). Місто виявилося невеликим і дуже красивим. Крім стандартноі церкви і двох-трьох замків, які, як нам показалося, були у всіх німецьких містах, тут було більше будинків у стилі Везер-ренесанса (Везер - ріка, на берегах якої розташувалося місто). Старе місто в точності нагадує казки братів Грімм.

Ну а потім почалося! Щодня - одна, дві, а то і три екскурсії. Ми побували в ганноверском зоопарку. Звірі тут були бадьорими і життєрадісними, напевно, позначалася відсутність кліток. У Бремені (пом'ятаете музикантів?) нас чекало зовсім несхоже на Хамельн старе місто, більш величніше і багате. Поплескали у водяному комплексі чотиризіркового готелю (6 басейнів, 4 сауни, 2 трамплінові вишки, 2 гірки й ін.) Пограли у парку атракціонів. Полежали на нарах у поліції (з екскурсією). Попили мінеральної води з джерел курортного Бад-Пермонта. Побували в рідному місті барона Мюнхгаузена Боденвердері. Відвідали Гамбург - другий по величині світовий порт (порт, що іде за обрій) і до того ж дуже велике красиве місто. До кінця поїздки, після всіх подорожей, ми вже зовсім звикли і до двоповерхових електричок, і до люб'язно проникних пішоходів автомобілям, і навіть до того, що закриваються в 18.00 магазини. Не встигли ми оглянутися, як пора було збиратися назад. Нашою останньою екскурсією був Берлін. Сфотографував себе біля Рейхстагу, ми занурилися в автобус, і через добу звичне позабуте підкидання на ямах нагадало нам про прибуття на Вітчизну. А сам приїзд до дверей клуба закінчився святкуванням дня народження наймолодшого учасника експедиції.

Загалом, поїздка удалася на славу, вражень було море, позитивних емоцій купа!

Статтю підготувала Боровики.

:::СКІФ Плюс:::Бібліотека:::Гутірки OnLine:::Наші автори:::Поспілкуємось:::