Поява скаутинга в Дніпропетровську на початку 90-х років було цілком закономірним явищем поряд з іншими демократичними перетвореннями в суспільному житті на Україні. Необхідність зміни форми виховної роботи з дітьми була безумовно об'єктивна і насущна. Старі ідеали були зруйновані, нові не дозріли. Потрібно було щось змінювати у формах діяльності, запропонувати нові свіжі ідеї. Для багатьох такою новою ідеєю став скаутинг, що охоплює майже всі сфери виховання молодих людей і, не дивлячись на свій похилий вік (більш 90 років), він є щей і досі сучасним і привабливим для молоді.

         Одним з перших на Україні зацікавилися скаутингом дитячі туристські клуби Дніпропетровська "Абріс" (Кіровского району) і ТЄК (Бабушкінського району). Самим складним тоді було знайти які-небудь матеріали про скаутинг.

         Спробу створити скаутську організацію в Дніпропетровську зробив ще в 1990р. Сергій Бєляєв, що працював тоді в Палаці піонерів, але, проводячи бурхливу підготовчу кампанію, презентаціі і т.п. С.Бєляєв зненацька виїхав працювати в кримський Артек, де незабаром очолив скаутську групу.

         У лютому 1992р. Віктор Гогулинський, Надія Мельничук і Юрій Галецький потрапили на святкування дня народження Баден Пауэлла в Москву. У залі інституту ім. Баумана зібралися всі скаутські групи Москви. Усього було близько 200 чоловік. У цей же день у Москву прибула з Німеччини гуманітарна допомога для дитячих лікарень. Супровідний конвой складався зі скаутів ВDR (Союз німецьких скаутів). Це були підтягнуті, спортивні люди, одягнені в скаутську форму з мисливськими ножами на ременях. Саме такими ми уявляли тоді справжніх скаутів.

          Поїздка в Москву була дуже насиченою. Спочатку ми сиділи в штаб-квартирі загону Олега Рєшєтнікова і переписували все те, що для нас становило тоді інтерес.

         З чого починати, як починати, що робити? Історія скаутинга, ритуали, форма - усе було новим і незвичайним для нас, що звикли до туристських походів, штормівкам, затишним лісовим багаттям, навколо якого сидять кілька твоїх товаришів і гітара ходить по колу.

         Скаутинг ж пропонував нам багато чого іншого - суспільну діяльність, великі наметові табори, церемонії, форму, і не тільки. На щастя для нас минала доля багатьох скаутських груп і організацій, що цілком переключилися на міське життя. "СКІФ" дбайливо зберігав і збільшував кращі традиції туризму, не втратив зв'язку з природою, гармонійно сполучаючи цей бік свого життя з активною суспільною діяльністю. Подальші події покотилися як сніжний ком. 10 березня 1992р. у кабінеті голови Комітету зі Справ Сім'ї і Молоді Дніпропетровського міськвиконкому пройшла "установча конференція" скаутського Братерства "СКІФ" - такою була перша назва організації. Засновниками стали тодішні інструктори і юні члени туристичних клубів "Абріс" і "ТЕК" - Щербакова Валентина, Мельничук Надія, Новикова Олена, Галицький Юра, Берізка Ольга, Калиновский Володимир, Балабан Ліля, Курзова Леся і Гогулинський Віктор.

Ми вибрали президента, затвердили статут, позначили найближчі цілі у своїй діяльності. Уже наприкінці березня в Криму пройшов перший пересувний скаутський табір "Скіфа". Він не дуже відрізнявся від туристського збору, але в ньому було вже трохи скаутських елементів - церемонія підняття і спуска прапора, рухливі ігри, патрулі, рапорти і т.д.

         Потім у липні на р.Оріль була організована перша "Прерія" - ігровий індійський скаутський табір, що став згодом традиційним. Місце проведення "Прерії" стало також скаутським. Скільки таборів тут проходить, уже пройшло, і ще пройде! Величезну допомогу в проведенні табору надав нам тоді Ігор Сак - директор бази відпочинку Укргіпромеза. З тих пір він став почесним другом "СКІФа" і активно співробітничає з організацією всі останні роки, допомагає скаутам і словом, і справою.

         Паралельно з таборами проходив процес підготовки лідерських кадрів. Семінари, тренінги, навчальні табори - усе це допомагало "СКІФу" комплектувати лідерський склад.

          У 1993р. Дніпропетровськ відвідує делегація Всесвітнього скаутського Бюро на чолі з інтернаціональним комісаром Жаклин Жандра. З цього моменту зав'язуються міжнародні зв'язки "СКІФа".

         Через кілька місяців у Києві відбувся міжнародний тренінг по підготовці скаутський лідерів, проведений "Скаутами Франції". З цього моменту йде відлік дружніх відносин "СКІФа" і "Пласта" - самоі багаточисельноі скаутскоі організаціі України.

         За цим тренінгом пішли інші, одні скаутські табори змінялися за іншими. Важливою подією стала участь "СКІФа" у 18 Всесвітньому скаутському Джамбори в Голландії. День за вдень, місяць за місяцем, крок за кроком "СКІФ" перетворювався з невеликої скаутськоі групи в справжню молодіжну організацію, зі своїми традиціями, виховними програмами, активною міжнародною діяльністю, зі своєю системою підготовки кадрів.

         З 2005р. організація АДС СКІФ розділилася на кілька організацій. Більшість скаутських лідерів, із благославління першого президента Віктора Гогулинського, об'єдналися за назвою "Дніпропетровська обласна дитяча громадська організація "СКІФ Плюс" під керівництвом Анни Гогулинської. Саме ця організація і є послідовником колишньої АДС "СКІФ", що працює з 1992 р. і очолювалась Віктором Гогулиньским, Надією Мельничук і Уляною Рожко.

         Після розколу і перереєстрації Асоціації Дніпровських Скаутів "СКІФ", організація "СКІФ Плюс" не має ніякого відношення і ніяким образом не відповідає за наслідки роботи перереєстрованої у 2005 році Дніпропетровської обласної дитячої громадської організації "Адс Скіф" під керівництвом Ю. Галецького. З подробицями розриву, а також з "Зверненням до скаутських організацій" з поясненням ситуації, ви маєте можливість ознайомитися, написавши запит за адресою skiffplus@ua.fm